І навіть тінь тримає жар в собі,
А попіл — ґрунт для іскор незгасимих.
Я віднайду себе в цій боротьбі,
Серед мовчань — жорстких але правдивих.

Та в згаслому ще може жити жар —
Хай світ мовчить — у серці грім лунає,
Немає дна, якщо в собі — пожар.
І навіть тінь вогонь в собі тримає.

Самотність ллється з тріщин на вікні,
Собою шити починаю ночі.
Я вчуся жити на німій стіні,
Де замість слів видніються лиш очі.

Я більше не тримаю висоти,
А тіні, стерті і примарні цілі.
У пошуках нових своїх “куди”
Я мертво ходжу у живому тілі.

❤️‍🔥

Тримайся🥺

Крихкий і прекрасний цей дивний нівець —
Жива й незворушна посеред снігів,
Троянда на льодові — квітка сердець,
Що палає мов спогад серед вітрів.