Відразу стала зрозумілою потреба в окремому запобіжнику. От такі вони технології 1996р.
Звичайно ж відновлювати штатну схему не буду, поставлю світлодіоди.

Ну і поліз я до того повторювача. Зняв обшивку, дістав уламок, до дротів а там _повноцінний високовольтний перетворювач_ для живлення того "стопа". А живить він люмінесцентну лампу під червоним розсіювачем!

Здивував факт необхідності окремого запобіжника для якогось нещасного повторювача. Цей факт засів у голову і крутився там аж допоки у одного із пацієнтів не трапилася пробоїна уламком якраз коло того повторювача.

Частина таких людей іде на адміністративні посади чи склад. Але до мене на металообробку вони на жаль не потрапляють.

Є норма в трудовому кодексі, яка забороняє використання таких людей в зашумлених (чи по іншому небезпечних для їх здоров'я) умовах. А майбутні робітники в обов'язковому порядку проходять медогляд (ми працюємо повністю по білому). От і виходить, що юридично ми не можемо тримати їх у цеху.

Доїхало. "Нова Пошта" - зайчики