капець кінцівка до мурашок...

у мене немає синдрома Бога чи головного героя але..люди...так діють однаково. Просто за один день бува чую одні і ті ж слова ніби знущання, від багатьох людей, немов змова..

>віддавати любов і турботу
о, це мені треба 🥹

звісно 🥹
може й нічого не зміниться та...ваші повідомлення якісь більш тепліші аніж від людей які вважають підтримкою критику і поради засновані на власному досвіді який відрізняється від моїх реалій... 🫂

так зазвичай проходить кожен мій перегляд серіалів

та чому, ви мила, і хоч все одно не те що хочеться почути, все одно краще аніж те що мені частіше за все кажуть, так що заплакати не обов'язково 🫂

ні, це не вільний простір..

в мені на жаль немає жодного мистецтва..

я звісно хтивий тривожник, але я надійна, вірна собак...кхм, особа, буду справді любити, лише заберіть собі 🥹👉🏻👈🏻

іншого опису болю у мене немає, тому хоч радий що хоч якась користь від мене є для вас в годуванні вашої уяви

немає ніякого перехідного етапу більше, це як тонути, спочатку поки ти йдеш на глибину ця самотність синя, є ще надія..а потім все чорне, сіре, безнадійне, тебе ніхто не знайде..тебе більше не існує, для мене це вже за рамками безнадії..це вже дно дна..
ніякого світла..

немає в моїх очах нічого гарного, хоч і до кінця не впевнений іякого вони кольору..

пліснява...ніщо краще не описує мій стан і те як йдуть справи останні роки..та чи називати це тепер так, чи ж далі називати особистим пеклом? проте пліснява й справді описує багато чого..

якщо обмежуватись вчорашнім випадком, то..мабуть так, краще, а якщо не обмежуватись..не особо, та дякую, ви мила 🥹

моя вже сіра..синій ще можна романтизувати, але не сірий..

я вирішив працювати по симптомах, трохи попив води, трохи вмився нею, а потім сидів перед відкритим вікном і байдуже якщо захворію..😮‍💨

може і так, але у мене переважно він частіше підіймається, але у мене в останній час немає фізичного навантаження тож не мав би...🤔

ех скільки в серіалі послань реальним людям і реальному світу які ніхто ніколи не пойме..