Помер і не дихає. Взагалі

Голову помила за півгодини до того. Як же хочеться її мити раз на три дні,як я робила це раніше... Але тепер хєр, раз на тиждень, як і все інше. І речі випрала, окрім куртки, а від неї несе димом, бензином та бомжами

А зараз відкриті фаланги, ніхто не страхує, осиротілі якісь фото вразброс. Я не думала що так сильно триматимусь за порядок і положення фото коханого на тій стіні... Це напевно є моя базова потреба, щоб там було все в звичному порядку. І не тільки моя як виявилося. Дівчата почуваються спаплюженими..

Нагрібає паніка, як я шукатиму фото Андрія на стінах, не там і не поряд з тими, з ким звикла бачити. Ми ж своїх повісили разом,недавно друк на металі зробили. Йдеш до свого, цілуєш, а іншим передаєш привіт і дякуєш що вони робили щасливими твоїх посестр по горю.Ніби вони там однім взводом були чи що

Хочу додому. Тут пахне степом і осінню домашньою. Пахне теплом скошеної стерні, соняхами і павутинням.

Ну в принципі з убд теж саме. Бату півтора роки, жодного посвідчення ще не отримали. За довідки про пораненням вже налагодилось все, робляться майже одразу і правильно. З довідками про участь гірше,бо на них сидить єбанько в якої постійно зв'язок з космосом і той постійно втрачається

Всі звикли дивись на все з одного боку і геть не бачити іншу сторону. Не всі всюди підараси. Просто всі витягують і силу своїх можливостей.
Це тред не про те, як відбілити себе чи РТЦК, а про те, що всюди є довбойоби. Яких з кожним днем чогось стає все більше...

Але для більшості РТЦК це "контора яка пакує бєдних мальчікав". Цього ж не покажуть по бидломарафону. Нащо показувати чергу з тих, хто прийшов оформити допомогу на загиблого чи зниклого безвісти. Ще жоден документ в переписці з ними в мене не зник десь в невідомому напрямку.

І я розумію, що у РТЦК зараз величезний об'єм роботи. Вони витягують реально багато, і головне це спілкування в живу з сім'ями. Коли ти маєш видати список з необхідних документів вбитим горем родичам і якось попросити написати заяви більш менш розбірливо

Але більшість знають, що якщо прийти до мене, то я завжди допоможу. Тому в баті кажуть - одні підараси в кадрах, але зайди до Ірочки в стройову, вона скаже як правильно. Я не можу тягнути і живих і мертвих.Бо це дійсно великий об'єм.І тому я завжди обираю других, бо вже не можу перед ними вибачитись

Знайшла нормативну, завдяки якій фін сказав йти бригаді в дупу й оплатили кошти на поховання. Бо вони не давали добро на проплати. Й коли я піднімаю кіпіш з цього приводу (виплати цій категорії) мені закривають рота й кажуть, що це не на часі. Завдяки оцьому мене вважають притрушеною скандалісткою

Знайшла цього тоню тут. Купа постів з її псякою

Так, церква святого тріператія Сорда і послушниці його Цунамії

Але блять, всі прям кажуть - вони були разом стільки років....Така любов, ах, така любов. Еталон йоптіть.

Бачились 2 рази по півгодини в селі на Сумщині, з них одне побачення коли я допомагала вигрібати в їх будинку сміття. І разів 6 по 15-40 хвилин з 27.05 по сьогодні пили каву на лавці в парку. Яке нафіг спільне життя про яке можна буде довести в суді? Я не знаю де та мандося вела спільне господарство

Угу.
Просто я теж в стосунках з військовим. З одного бату.Але з квітня,як він перевівся,ми були разом: 3 дні під Бахмутом (жили разом ще з 15 людьми в одному приміщенні;1 добу в Крамі зняли квартиру коли його контузило і він капався; 12 днів разом з дорогою у відпустці в Ужгороді