Oh, I'm definitely going to kill myself tomorrow 🤭
It's fucking time

Do you guys not like it that much? 🥺

Всі, кому я сьогодні писав щі знайомих, у всіх тепер є хлопці... сука боже як я себе ненавиджу... ☺️

Скайпу вже нема, але в дискорді так само працює

Хронічні болячки повилазили через ослаблений імунітет і тепер я ледь дихаю ☺️ люблю осінь/зиму, кайф один

Двом людям які це побачать тут - в мене межовий розлад особистості і зараз я проходжу обстеження через підозру рецедиву раку кісток. У своїх соціальних мережах я викладаю свої думки, бо користуюся їми як власним журналом.
Якщо вам неприємно це читати - краще відпишіться або ігноруйте.

Як ви боросила з відчуттям огиди до себе через відношення інших? От ви бачите як до вас відносяться інші, що ви всім чужий, всім не подобаєтесь, ви зайвий. Але вам цього не кажуть на пряму, але всім можливими на це вказують. І через це огида до себе.

Розповів сьогодні людям, що лікувався від злоякісних пухлин на кістках. Люди казали "ну, сподіваюсь, що все добре зараз", але я боявся казати що це так, тому що завжди все стає погано. Тепер я лежу з бажанням померти і вию від болю через біль в коліні, яке лікували, хоча воно ніколи не боліло...

Я сьогодні відчував себе трішки краще, почав розробку власних балаклав для зими. Але знову дуже стало неприємно через одну людину, яка здавалася мені дуже крутою.
Спочатку в мене була образа на слова цієї людини, потім заспокоївся, а зараз зрозумів що дуже поспішив.

Остання доба дуже важка. Дуже сильно болить голова. Дуже важко дихати. Я так жалкую кожний раз, що я тоді не зробив все скоріше. Зараз би всім було краще.

Я спеціально шукав букву М... хоч моє місто і переповнено болем для мене і найгіршими як для ґей-підлітка, але все ж таки мої думки про те, що після перемоги нічого не буде (як можливо і самої перемоги) дуже сильно переповнюють.
Мелітополь, Луганськ, Волноваха.