Є жовті, є гірчичні.
Є чорні з жовтими качечками.

Інші більш-менш стандартні. Чорні, сині.

Шкарпетки всіх кольорів і форм, включно з принтами всякими.

Воно може здаватися певним чином не справедливим або недоречним. Але я, наприклад, тут бачу меседж "життя не закінчилося і все може бути краще".
У мене досить близький приятель виїхав з Голівки в 15 році..і купив квартиру в Бучі. І її розхуячили.
Він переїхав ще далі. Життя триває, не здаватися!

Кожен з тих декількох разів, що я намагався скористатися болтом, мене катали на болті.
Ніколи знову

Формат коротких повідомлень накладає обмеження. Це іронічна думка на тему "коли тебе привертає на хую найбільший союзник, ідиотизм не думати над ядеркою, оскільки варіантів все менше, якщо взагалі залишилися".
Я вірю, що я не закінчений дегенерат, аби голосувати за будь-кого з однією обіцянкою.

Виключно технічно? Ну можна.
Але ви намагаєтеся вивести дискусію поза контекст, в якому мой перший допис існує.
А контекст такий, що я проголосую *в Україні* за того *хто балотується* і пообіцяє повернути ядерний статус.

Ви занадто близько до серця берете напівжартівливий допис.

Я знаю. Але це нічого не міняє. Навіть у них вона, хоч якась, але є.

Питання втрати суверенітету, що виникає у білорусів, мало чим би відрізнялося б від питання втрати суверенітету, що виникне у нас, підпиши ми угоду про мінерали. Хоч з гарантіями, хоч без.
Тож, все так само. Ми все ще без ядерки.

Навіть єблогрусти мають, а ми ні.

Хуйово тут те, що щоб бути щасливішим (чи принаймні менш нещасним) треба бути дещо поза меж актуального суспільного життя.