побачила тата в пікселі

не знаю, слів немає, якось воно так єбано, ще й від того, що там є р̶о̶д̶и̶ч̶і̶
щури болотні, які живуть своє нікчемне життя, бавляться з онуками, ходять на роботу, святкують свята

ненавиджу

спочатку пішов дядько, на вихідних збирали їм гум. допомогу, маскувальні сітки та кікімори

тепер тато каже, що йде

єбано, стало дуже єбано

буду нити своє відверте ниття сюди, бо в твіттері вже не затишно

соромно зізнатися навіть собі, що я не щаслива зараз.
в мене є сім'я, про яку я мріяла: коханий чоловік (саме такий, як в тих думках перед сном), син (як я і хотіла!), навіть кішка саме чорна, всі здорові, я маю хобі, які приносять задоволення, але я не відчуваю себе щасливою

як же їбано

як можна називати малого: Дем'ян, Дем'ясик, Демко, Демчик, Дем'янчик
як називають свекри: Дьома

блять, і чому я їх недолюблюю?

цікаво виходить: в свекрухи троє синів, але коли вона або свекор хворіє лишається тільки один, і чомусь це завжди мій чоловік

соромно, що за шість років у стосунках, я так і не навчилась вибачатись(

син підріс і тепер просто маленька копія чоловіка

*маю надію, що ці сині очиська ще колись можуть стати зеленими, як в мене 🥲

сьогодні я п'ю каву не з корицею, а з дрібкою ненависті

*йобана русня

Нас вмовляти довго не треба. На 1 тисячу підписників тут, подаруємо комусь рандомному цілий бокс смаколиків. You know what to do: лайк, репост, підписка🤤

на вулиці +17 і дрібний дощ, як пояснити чоловіку, що це ідеальний час для прогулянки по кавусю і не бути посланою