а ще біль в руках і спині бо я буду тягли ді валізи, сумку, рукзак та ноут

як людина з дипломом філолога романо-германських мов хочу сказати що не все так страшно. Як мінімум можна бути репетитором, як максимум працювати в іноземній фірмі. Просто не все одразу. Знання мов це великий плюс але це не має бути основним профілем

мене чогось після кави або на сон тягне або я якась затороможено- спокійна стаю..

а можете поділитися якимись лайфгаками (типу як залишатися уважним, не забути що ти маєш зробити протягом для)
І ще питання: як на ваш емоційний стан впливає кава?

а так я думаю коли отримую свою зп :))

це питання турбує мене навіть маючи роботу

Перший рік повномасштабки я не бачила батьків 10 місяців. Я настільки за ними скучила що в мене були істерики.
І ось зараз я знову вертаюся до них. Мені 22 і поки що я хочу жити з батьками. Це мій вибір.

За весь той час я їздила додому максимум раз на місяць. Здавалося, що я наче і не сумувала тоді за домом. Бувало я могла приїжджати на два дні додому раз на три місяці.
Коли почалося повномасштабне батьки лишилися в окупації.

Дякую💛

вау що це за програма у вас??