Я постійно себе запитую на якому ентузіазмі я роблю ті табори, займаюсь якимись важливими штуками, якщо я з того навіть «Дякую» не отримую.

Банальне «Дякую» - Ніт
Ігнор - так, звісно

Ловити перед сном панічні атаки вже стало такою звичністю(

Але я просто перескочила себе на 2 голови з цим табором.
Як в хорошому сенсі, бо табір вийшов класний.
Так і в поганому, бо стільки нервів і панічних атак перед табором я ще не мала(

Але подивіться на ту кількість людей за яких я була 9 днів відповідальна⬇️

Ніц не пишу в твітері, тут теж ніц не пишу. Приїхала з табору ледь жива, роботи багато. + ніяк не можу відіспатися((

Я тут вже десь 2 тижні, але все ще не втрачаю надію, що Тві не вмре остаточно!