Напишу це для однієї хорошої людини.
Іноді стаються страшні жорстокі речі і ми не в змозі на них вплинути.Ми можемо звинувачувати себе,інших,говорити про чашу і кару.На жаль,це так не працює,інакше ота потвора що вас обідила вже б здихала в муках.А русня доїдала своїх дітей
Життя паскудне
Обіймаю

Переїзжаючи з твітера, хочеться згадати всіх, хто там так і залишиться. З тими, з ким втрачено зв'язок за час ковіда і війни. Тепер в нас там цілий меморіал акаунтів, які ніколи нічого не напишуть

Вечірнє:
Дах їде у всіх, проте у різний бік, тому кожен відчуває трошки відчаю самотності.

Тут відповідь на запитання чому я зневажаю всю мразь яка хоч якось причетна до цієї влади, яка хоч якось називає себе "активістами", не кажучи вже про тих, хто обіцяв боротися за полонених

Оцей автомобільний потік із Ханкенді треба транслювати цілодобово "новим мешканцям" Маріуполя та Нової Каховки, про Луганськ і Донецьк я вже мовчу. Усім тим "вчителям-будівельникам" разом з їхніми виплодками.

Як ви встигаєте усюди дописувати.

Всім привіт!