Чесно кажучи не думала, що мене так розʼєбе. Просто перша моя реакція на втрату - це пустота. Я не плачу, не роблю істерик. Воно просто збирається все в тягар всередині і постійно тисне.

Думала, нашо мені ще й скай, якщо мене ледве хватає на ті соц.мережі шо вже маю. А потім згадала що тут немає майже нікого з знайомих/родичів і т.д. 😏

Кажуть, першим ділом в нову хату треба запустити кота. Так ми і зробим.