One might think what an odd thing to do as for Ukrainian citizen—Duolingo. But it turned out that those Italian lessons for several min a day could really give me a break from insanity of this world (incl. impunity of r#ssia)

не можу не додати, що манескін — то з одного грайлиста з гарі стайлзом, ед шираном, дуа ліпа — які вже дозволяєш собі грати, бо late 20 і два роки антидепресантів, психотерапія і нічого не зрівняється зі сном

але ок, снобське та вишукане мислення дядька-критика та його сторітелінг я теж дуже зацінила — ріспект вері мач

насправді стосовно манескіна відчуваю якийсь захват досвідченішого баді, який чудово знає, що можна замутить у early 20 і як від цього можна кайфонути; а зараз я вже більше таке не можу (а не просто 10 разів назвати їх гудлукін, як то зробив дядько-критик)

а тут дядько—музичний критик таку місцями софістікейтид статтю видав; що почувалася зрештою, ніби знову у свої орлі твентіз і треба написати якийсь есей на якусь зі своїх любимих гуманітарних дисциплін

podcasts.apple.com/ua/podcast/t...

no other option

але вчора, у ДЕНЬ МЕНТАЛЬНОГО ЗДОРОВʼЯ, вийшла на прогулянку й зненацька спало на думку, ніби я можу збудувати (!) своє життя, так як мені хотілося б. ага, так ніби рсні не існує; дуже найобуюча ти була, думка, I’m telling you