Загалом, все прийшло до того, що я намагаюсь повністю зітерти грань між своєю реалією і цифровим представленням/аватаром. Насправді це мені дуже допомагає, та і цікава історія із цього виходить

幹田 більш природно і скоріше б зчиталось би як реальне японське прізвище, дослівно перекладається як основа поля. Із японськими замашками і культурою символів "поле" більше сприймається як образ "місця роботи", тому цей варіант більше має коренів та структурності, що допомагає у певному представленні

美木多 це поетичний неймінг, який зразу зчитується як авторський псевдонім і дослівно перекладається як багато красивих дерев.

美木多/幹田 це моє ім'я, але через канджі, аби хоча б на трохи приріднитись із японською культурою. Я знаю що іноземні імена пишуться через романджі (як і прізвища) і правильніше було б просто писати ミキタ, але тоді зникає смисловий підтекст який можна донести за допомогою канджі.

Приставку Demo я використовую як скорочення від "Demonstration", але все почалось знову ж з дитинства, коли неправильно прочитав великий цегляний постамент з абревіатурою ДЗМО, і вирішив що це круто))

Nikras це "ковєркання" свого іменні в дитинстві (я раніше був російськомовним)

Микита, Nikras, NikrasDemo, десь 美木多, у підписах в малюнках взагалі 幹田D... На дивно, за цим усім стоїть пов'язаний контекст, і не сильно відходить від реалії.

Однаково треба ще помучати перехід після опускання телефону. Надто плавне пересування кадру. Скоріш за все просто зроблю його швидше

Єдина надія (як в нас заведено) покладається лише на суспільство, а в цьому випадку спільноту.

Ось, якось так...

8/8

Зараз ми сильно обмежені, що у можливостях співпраці, суспільному ставленні, кількості сприятливих ініціатив, так і безлічі інших питань. Ми завжди будемо програвати, що більш розвиненим в цьому плані державам, що тим, які вливають у це хоч якісь гроші.

7/8

Повертаючись до ідеї українського сегмента в цьому: її суть – розвиток культурної дипломатії між нашими країнами. Без ініціатив з боку суспільства, державних вливань, інвестицій та належної промоції істотних змін досягти складно.

6/8

У Японії вийшло, бо вони якраз встигли заскочити на потяг економічного зростання на фоні світового медіа розвитку. Вона розвивала що анімацію, що комікс паралельно зі становленням їх популярності, що і зумовило фаворитне місце.

5/8

Тому мене завжди трохи тригерить, коли хтось намагається винайти особливий український стиль в тих чи інших направлення, мріючи, в результаті, про створення унікального світового образу у вже популярних індустріях. На жаль, в історії не було ще таких прецедентів.

4/8

У такому випадку тут треба або розвивати нові індустрії, де ще не встановлено жорстких правил і норм, або у відродженні тих напрямків, які колись вже мали вплив та впізнаваність у світі.

3/8

Мене вражає, як за унікальних історичних обставин, сучасна Японія адаптувала іноземну попкультуру в умовах своєї національної бульбашки. Варто визнати, що в нас подібного не може відбутись, бо ми вже давно під впливом глобалізації і йдемо протоптаними стежками.

2/8