UPD: Балбек, звісно.

Дуже круто, що ця важлива пам'ятка київського модернізму буде збережена, а не втрачена — так трапляється не завжди.

Участь у проєкті візьме співавтор оригінальної будівлі, архітектор Володимир Шевченко, а після завершення робіт вона має об'єднувати пекарню, галерею, лекторій, апарт-готель і бістро. Замовником є Одеська компанія TOKI.

Ми не знаємо, коли відбудуться наступні вибори до КМР, та коли це станеться, ви точно знаєте, хто не вартий вашого голосу.

Тепер депутат від цієї фракції Владислав Турець вирішив розповісти нам, що трамвай з мосту Патона прибрали правильно, на Палац Спорту його повертати не можна, а з Глибочицької — «будуть забирати»👇

Тут раптом виявилося, що блюскай не може у відео, тому переходьте за лінком: t.me/NazUrban/4205

Втім, виконання двох «якщо» лишається під великим питанням.

Фото: Суспільне Полтава, Стара Полтава

Всередині планується і хостел, і кімната для шахового гуртка, і музей уродженця Полтави секретаря освіти УНР Івана Стешенка.

Якщо будівлю справді реставрують і, що головне, зроблять це якісно, у Полтаві станеться чи не перша позитивна архітектурна подія за довгий час👇

Що не дивно — багато історичних будинків поблизу вже віддано під нову забудову.

Аж тут, не з першої спроби, приміщення продали за 2 млн. гривень, і тепер новий власник обіцяє провести реставрацію, що за попередніми розрахунками обійдеться в 25 млн👇

Спочатку тут були житлові площі, та потім на їхньє місце переїхала школа № 6, а опісля — вечірня школа № 5. Досі будівля перебувала на балансі Управління освіти Полтавського міськвиконкому, проте з 2009-го року простоювала, руйнувалась, а кілька разів і навмисно підпалювалась👇

Блюскай поки не дає публікувати весь тред одразу(

bsky.app/profile/nazu...

Якщо доступність наших міст була важливою два роки тому, то нині вона є першою необхідністю. А тому не проходьте повз — лишилися буквально лічені години.

Сайт Київради — petition.kyivcity.gov.ua/petition/?pi...
Київ Цифровий — kvd.page.link/zFcFmdJcBooX...

Петицію створили «Пасажири Києва», які пропонують вивільнити 3,57 млрд. грн. завдяки зменшенню непріоритетних видатків. На що пропонується їх витратити, а це і пішохідні переходи, і ремонт трамвайних колій, і облаштування платформ, зокрема віденських, і ще перелік пунктів, читайте у тексті петиції👇

Проблему цю варто виправляти якнайшвидше, адже кассельський бордюр давно мав стати «стандартом», а не «проривом». Втім, на жаль, розуміння того, що мало закупити низькопідлоговий транспорт і відкинути пандус на презентації, нашим містам часто бракує.

А що в Україні? В Україні таку технологію останніми роками під час реконструкцій вулиць практикує Вінниця. Тут була взята павза у написанні, щоб перевірити, чи справді ніхто більше, і... Таки ніхто, крім одного прикладу у Чернівцях👇

Дрезден, Берлін, Ерфурт та інші пізніше патентували й патентують свої варіанти, що місцями відрізняються в деталях, але саме «кассельський бордюр» став загальновідомим позначенням концепції вигнутого бетону, на який може заїжджати шинний транспорт👇

Власне, назва винаходу, у 1996 р. занесеного до місцевих ДБНів, походить від міста Кассель, де його вперше застосували👇

Отже, проблема полягала не в забезпеченні інклюзивності без шкоди техніці, а в мінімізації цієї шкоди під час забезпечення інклюзивності. І звучить, як перестановка доданків, від якої сума не змінюється, та ця перестановка наочно показує пріоритети, які вже тоді були там, і які досі не завжди є тут👇

Коли на початку 90-х у Німеччині розпочався серійний випуск автобусів із низькою підлогою, тамтешні міста відразу розуміли, для чого таке нововведення потрібне, і використовували його переваги. Проблеми почалися тоді, коли виявилося, що гострі бордюри ріжуть шини, а внаслідок наїзду — просідають👇

Фото: Посольство України в Швейцарії