Шляхом мінялась історія, а разом з нею і герої: хтось зник, хтось лишився, про когось лиш на мить згадали. З'явився "добрий народець", прийшли думки, які хотілось донести. Ліхтар приязно осяяв нові обличчя, а старі сховалися у тінь.

Редактор був блідою тінню на фоні інших - тим, хто обрав зручне життя, але не полишив дитячі мрії. Зустріч з незнайомцями показала йому інший шлях, тож ним він і рушив.

Детективу завжди не щастило і коли він заблукав серед імли, то й оком не зморгнув. Надприродне чи ні - свою роботу він виконав та завершив розслідування.

Письменниця тікала від юрби та загубилась в часі: можливо так вона сховалась від усіх. Вона шукала себе та натхнення, а доля в обличчі Детектива знайшла її.

Білий кіт був провідником до загадкового Оракула з циркового шатра. Він заманював подорожніх у пастку господаря, для якого люди були наче іграшки.

Вслід за золотою ниткою мандрували наші персонажі крізь час і простір: кожен мав свій шлях та свою історію, однак міг перестріти й інших, заплутаних в єдиному візерунку долі.

Тумани були з нами від самого початку. Вони як те незвідане, манили здалеку, пророчили пригоди. Захоплювали та лякали водночас, ставши підґрунтям багатьох ідей та роздумів.

Про те, що було до початку подорожі. Про те, якими були герої, до того як Ліхтар їх осяяв.
Час розказати те, що сховано у тінях - тож слухайте уважно та тримайтесь світла.

Дякуємо за такого чудового Провідника! Впевнені, що він дуже цінує пунктуальність! 🕰️⌚

Посилання на теку з шаблонами: drive.google.com/drive/folder...

🫴🏻🩵

🥹🫴💖

😉 Це було питання Часу ⌛