Мені після першої партії з першою групою поки страшно навіть думати про другу, хоча просяться. Не уявляю, як воно — менеджити сім груп по 3-6 осіб. 😨

Це 7 унікальних вручну створених під кожну групу кампаній, чи ігри за умовним Curse of Straad, де основна канва історії вже заздалегідь заготовлена?

Мені дуже пощастило, бо одна з гравців — моя сестра, а решта — її друзі. Коли збирається партія з уже знайомих між собою людей, awkward-бар'єр перевтілення долається швидше, ніж у випадку з групою незнайомців, яким може бути перший час незручно та соромно повноцінно відігравати свого персонажа.

Дуже гарні, дякую, пані! 🥰🐸

А можна двох, будь ласка? 🐸🐸

Одну в блакитній сукні, іншу з краваткою і в круглих окулярах (серйозну). Дякую!

👁👁

Моралі тут нема. Я просто лютую від такої зневаги до природи.

Чого я хочу? Щоб місцева іхтіофауна залізла кожному відпочивальнику в сраку і поділилася грибком, що його залишили попередники. 💦

Чого ще? Щоб біля таких заповідних місць стояла хатинка лісника з рушницею. Такого ж злого, як я зараз.

Найприкріше, що кількох дітей, які дійшли до озера раніше за любителя довідок і документів, майже вдалося переконати.

Але 50-річний рагуль, схожий на тренера єдиноборств, що привіз цих дітей у табір, був непохитний.

Тому група дочекалася, поки ми підемо далі на вершину, і полізла у воду.

Наші аргументи:
• Це заповідна зона, екологічна комісія заборонила купання.
• Через людей, які лізуть у воду, озеро по периметру обросло грибком і водорослями. Воно може померти.

Їхні аргументи:
• "Я уже дєтям пообєщал! Ми што, зря сюда шлі?"
• "Покажитє мнє докумєнт, ґдє ето напісано!"

Українська OSINT-спільнота найкраща! 🫡

Займаюся піаром у геймдеві. Вільний час проводжу в тому числі з іграми, про які розповідаю в невільний час.

Донедавна збирався з друзями у Dungeons & Dragons як гравець, зараз активно готуюсь до ролі DM.

Зрідка пишу на Letterboxd рецензії.

Маю 14-річного кота. 🐱