Вважаю що ресторацію "Руккола" на Сагайдачного треба перейменувати в "Микола"

В дитинстві мав звичку вести щоденник. Писав туди щось щімке та особисте, і плакав і сміявся. Потім почав вести онлайн, там більше плакав і жалівся, бо було дуже хуйово (а в житті це означало слабкість).
Врешті, там мені теж сказали що плакать пагано. З тих пір почуття я морознув

Оце розвелося трицять твіторів, боже бережи. Будем адаптовуватись