Мене харить, що деякі люди думають, що можуть робити хуйню неприємну / шантажувати, а я буду це хавати.
Ні, малесенькі, йдіть на хуй.
Я більше такого терпіти не збираюсь.
Ви або поводитесь нормально, або не спілкуйтесь зі мною.
Я не збираюсь вестись на ваші маніпуляції срані.

Останні стосунки мене виснажили і перетворили на свою ж тінь.
Мені брехали, мене газлайтили, мені зраджували, мною маніпулювали, порушували мої особисті кордони. це було суцільне емоційне насильство без жалю.

Я не хочу більше бути жертвою.
Тому треба говорити про це вголос.

Хоч трошки і страшно.

В мене зараз дивний стан.
Я на повну повертаюсь до життя. Знову маю багато інтеракцій з людьми, беру участь у соціальних активностях.
Але мене зціплює в процесі того максимальний звірячий страх.
Мене виснажують довгі прогулянки, я не можу нормально слухати і щось розповідати

Так добре останні дні.
Ніби життя вертається 🥰

Дуже сильно розплакавсь

Зроблю тут тред з малювалками.

Офіційна заява, що я максимально не можу зараз ні з ким спілкуватися вживу.
В мене соціальна батарейка -100.
Я хочу просто лежати, обійматися і поряд з кимось засинати, поки не висплю весь сум

Наварила компоту літрів 5.
Вчора думала, а нашо воно мені.
Сьогодні дякую, бо холоднесеньке у таку спеку - воно

Такі вікна у австрійських будинках мене завжди ваблять.
Я бачу всіх власників, наче героїв книги або фільму. Які лежать на великих старих диванах чи кріслах майже голі, з цього вікна повільно вислизає тюль.
Хочу так собі

Часом приймати корисні і правильні для себе рішення боляче, бо серце відчуває по-одному, логіка і розумі - по-іншому.
Я часом довго наважуюсь на важливі для себе речі, проходжу перед тим через пекло, але завжди виходжу за комфортні рамки, як би страшно не було.

Дочитала я врешті «Я бачу, вас цікавить пітьма». Готова оголосити вирок: не розумію хайпу довкола книги. Вона норм. Але там нема ніякої несподіванки наприкінці, автор буквально з самого початку розповів, що відбувається. Він за ручку водить читача, як дитину, пояснюючи навіть те, що не потрібно

> вчора перед сном в мене сталась перша панічна атака за півроку
> вночі замість того, щоб відіспатися від того всього, русня єбашила по Львову

Сподіваюсь, колись вони всі відчують хоча б часточку того, що відчуваємо ми.

Все, наступний тиждень соціальна мережа твітер для мене не існує. Я не можу це фізично читати

Сьогодні на ранковому міті сталась максимально неприємна розмова.
Одна дівчинка така: «уявляєте, в нас одного разу хлопець взяв сіклів через нервове напруження. Ахахаххаха»
І там вже підхопили: «Депресії ахах вигораняєня аха треба їхати у Європу, щоб ментал хелс сікліви брати»
І я така на колесах: 😐

Я маю два вікна

Останні дні мені погано.
Я змушую себе вирватися з цього стану, компенсую внутрішню порожнечу зовнішнім виглядом, але кожен день максимально складний.
Я 7 день п’ю антидепресанти і не можу нічого зрозуміти. Як вони діють і чи діють взагалі

В мене настрій запити сьогодні. І, мабуть, я так і зроблю.
Але десь ввечері, треба все за розкладом робити 💅

Перший пост у цій соціяльній мережі присвячую смачненькому борщику з копченою грушкою у Білому Шумі.
А також першим альбомам Tame Impala, які звучать максимально фірмово