з цією роботою я ще більш нещасна, ніж коли була безробітна
тільки третій день, а у мене немає ніяких сил і бажання прокидатися зранку в принципі
а ще у мене дуже болить вухо, я на нього майже не чую і звичайно ж мені ніхто зараз не дасть лікарняний і треба йти їбашити зранку до ночі

завтра перший робочий день, а мені вже хуйово сьогодні з самого ранку. я вже плачу через нове місце, нові обовʼязки та нових людей. я ненавиджу змінювати щось
плюс це знаходиться достатньо далеко від мене і прийдеться прокидатися дуже рано, а з моїми проблемами зі сном - це просто казка

блін, так дивно. подруга, яка мене підісрала з роботою, постійно мені пише/запитує як справи/запитує, чи може мені чимось допомогти/кличе гуляти. навіть не знаю, як на це реагувати
мені досі дуже сумно, але ще більш сумніше через те, що я постійно сиджу вдома і нікуди не виходжу

4:30 ранку і саме час подумати про те, що напевно все ж таки треба було залишатися в польщі, а не бігти додому і триматися за роботу, і друзів
а тепер у мене немає ні роботі, ні по суті друзів
а залишилася б в польщі, то може життя склалося трішки по-іншому, трохи краще, ніж зараз

🚬🗿