я думала, що через те, що я давно її закінчила й востаннє її бачила років 15 тому, то не буде так боляче. а побачила знищений корпус, двір, спортивний майданчик і накрило страшенно, і спогадами, й болем
я думала, що через те, що я давно її закінчила й востаннє її бачила років 15 тому, то не буде так боляче. а побачила знищений корпус, двір, спортивний майданчик і накрило страшенно, і спогадами, й болем
без них ніяк, бо я реально вже не знаю, за що триматися
без них ніяк, бо я реально вже не знаю, за що триматися
взагалі я з села у Дніпропетровській області, але вчитися поїхала в Дніпро й далі прожила там 11 років, доки не перебралася в Київ)
взагалі я з села у Дніпропетровській області, але вчитися поїхала в Дніпро й далі прожила там 11 років, доки не перебралася в Київ)
подивишся перед собою - обстріли, блекаути, виснаження, постійний страх за близьких
а вперед і дивитися не хочеться. бо в тому майбутньому не буде рідної людини, чиє майбутнє стерли
подивишся перед собою - обстріли, блекаути, виснаження, постійний страх за близьких
а вперед і дивитися не хочеться. бо в тому майбутньому не буде рідної людини, чиє майбутнє стерли
ну, тепер вона існує тільки там.
ну, тепер вона існує тільки там.
та хай люди роблять з бровами шо хоч, аби інших не змушували. я як вискубла їх у 8 класі, так з тих пір всі тренди проходять повз - що оті графічні брови, що оці лахматі, зачесані догори, що оця странна мода збривати кінці й замість вигнутих малювати дві косі палички 👀
та хай люди роблять з бровами шо хоч, аби інших не змушували. я як вискубла їх у 8 класі, так з тих пір всі тренди проходять повз - що оті графічні брови, що оці лахматі, зачесані догори, що оця странна мода збривати кінці й замість вигнутих малювати дві косі палички 👀
так і є, на жаль(
так і є, на жаль(