Вона вибачилася, але вибачення звучали як "вибач, що ти це так сприйняла, я не знала, що ти так агресивно зреагуєш і будеш на мене кидатися"
Особисті кордони, йопта

Я не вибачатимусь за реакцію, тим паче вона не вибачилася за першопричину, тож дулі з маком

То вже скажіть прямо, що я зайва, відпишіться від мене, щоб я принаймні не спостерігала, які всі навколо мене щасливі БЕЗ мене

А подруга ще питала, чи не боюся я тут ввечері гуляти. Та тю, я серед гопників своя.
Чи точніше песько свій, а я біля нього.

А може я фея малювання кривих пісюнів? Академізм вбиває мою магію. Стадіки вбивають бажання жити. Консерви-викоадачі просто вбивають. Жаль тіки не себе самих, було б набагато легше жить і дихать, бо сука вже і яблуко не дихає в натюрморті їбать проблема

Не дарма всі були так розчаровані, коли в Красуні і Чудовиську чувак перетворився на людину. Це не "незважаючи на", це не "приймати з усіма недоліками". Бо це не недолік. Це перевага. Змушує задуматися, правда?

Так от воно як кордони відстоюють, як приймають свою темну сторону і дозволяють собі проживати емоції. А я думала "пропрацьованість" - це бути ідеальною святою екологічною, доносити все через Я-повідомлення, ніколи не злитися і завжди нести добро в світ✨
Ну нахуй, цей світ мене не заслужив

Daddy issues + mommy issues + being bisexual + CPTSD
This is my whole personality