April's fool day's updates, u will always be loved by me

Обожнню і ненавиджу сезон Рук Часу одночасно

Вона як Самурай Х

Ти обрала нищити людські серця сьогодні?

Я просто тепер не можу це розбачити😭

Кіпріан як коричневий ніндзя

БЛЯ ДА

@oillok.bsky.social комфорт Вілл і Вайолет як і замовляла(я не читала середину книги, не бий палками)

Вілл дивився на неї ще з хвилини, не порушуючи мовчання. А потім, замість сотні слів, впав головою на її коліна.
— Розкажи мені якусь хорошу казку, Вайолет. Я не можу заснути.
Дівчина усміхнулася. Так, це був той самий хлопчина з корабля, котрого вона знала. І з котрим тепер зв'язана її доля навіки

Вона сіла біля Вілла, та ніжно витерла його змокрілі очі та щоки.
— Ти знаєш... знаєш хто я... – ніби з останніх сил промовив він
— Знаю. Я знаю. І я буду тут. Я буду тут допоки тобі буде треба. Я була дурною на горі. Але знай, Вілле Кемпене, я на твоїй стороні. І буду до останнього подиху.

Зустрівшись із його очима, наповнених слізьми, Вайолет зрозуміла причину власної агресії. Вона злилася, бо Вілл не сказав їй раніше. Приховува всю правду. Та чи на його місці не зробила вона так само, згадуючи власну реакцію ще кілька годин тому.

Джеймса поруч не було, інакше Вайолет не наблизилася до Вілла так легко. Кіпріан на її місці б уже встромив меча в серце, не згадуючи, що ще до нещодавного розкриття Вілл був їхнім другом. Але дівчина все ж була собою.

На щастя, гнів розвіявся до того моменту, коли Вайолет дійшла до узлісся після кількагоддиної прогулянки, котру радше можна було назвати самокопанням. Темна фігура, що сиділа спершись на високий ялівець певно займалася тим самим.

✍️🏼✍️🏼✍️🏼

Even when writing this, I am feeling like dumbass who's English level isn't even A1

Like I've knew it, but when you spend more time reading vocabulary than actually book, it's so disappointing