змішуючись з кров'ю
вимальовує символи для пророцтв
воно перетікає плавиться вигинає матерію
ти осягаєш цей шторм
самотність
IV
змішуючись з кров'ю
вимальовує символи для пророцтв
воно перетікає плавиться вигинає матерію
ти осягаєш цей шторм
самотність
IV
саморуйнування впроваджує монархію
(зухвалість зухвалість зухвалість
так і дав би хтось по морді
і дасть
будь ласка)
здається так і потрібно
все одно кожен рух віддається жахливим болем
все одно відчуваєш забагато
(як для тої хто нічого не відчуває)
саморуйнування впроваджує монархію
(зухвалість зухвалість зухвалість
так і дав би хтось по морді
і дасть
будь ласка)
здається так і потрібно
все одно кожен рух віддається жахливим болем
все одно відчуваєш забагато
(як для тої хто нічого не відчуває)
нема переможця.
(ти давно вже програла.
вітаю)
крапля неквапно розсікає повітря:
ти падаєш на коліна.
а земля та вкрита кривавим цвітом,
згущуються хвилі.
(3/3)
нема переможця.
(ти давно вже програла.
вітаю)
крапля неквапно розсікає повітря:
ти падаєш на коліна.
а земля та вкрита кривавим цвітом,
згущуються хвилі.
(3/3)
темна пляма червона, багряна.
тихими кроками, ступаючи, ти руйнуєш домівку.
та чи комусь там щасливо жилося?
а ти хоч плач, злися чи кричи,
якщо ще, звісно, можеш.
заплющуй очі -
повертайся в реальність.
(2/3)
темна пляма червона, багряна.
тихими кроками, ступаючи, ти руйнуєш домівку.
та чи комусь там щасливо жилося?
а ти хоч плач, злися чи кричи,
якщо ще, звісно, можеш.
заплющуй очі -
повертайся в реальність.
(2/3)
але разом з тим
я хочу кричати, хочу плакати, хочу померти
до-по-мо-жіть
(9/9)
але разом з тим
я хочу кричати, хочу плакати, хочу померти
до-по-мо-жіть
(9/9)
(8/9)
(8/9)
в п'ятнадцять років я хотіла знайти свої емоції. емоції які не можна було проявляти в дитинстві. емоції які закрили в темний якщик і викинули на дно моря.
але в п'ятнадцять років я знайшла тільки купу масок. так легше.
(7/9)
в п'ятнадцять років я хотіла знайти свої емоції. емоції які не можна було проявляти в дитинстві. емоції які закрили в темний якщик і викинули на дно моря.
але в п'ятнадцять років я знайшла тільки купу масок. так легше.
(7/9)
в п'ятнадцять років я старалась плакати (в дванадцять я старалась не плакати)(яке ж це життя їбуче). я накручувала себе до найгіршого стану - все одно не виходило. але з цим допомагав батько. він вмів одним реченням довести мене до істерики.
(6/9)
в п'ятнадцять років я старалась плакати (в дванадцять я старалась не плакати)(яке ж це життя їбуче). я накручувала себе до найгіршого стану - все одно не виходило. але з цим допомагав батько. він вмів одним реченням довести мене до істерики.
(6/9)
(5/9)
(5/9)
в п'ятнадцять років я знаходила в собі агресію. колись потрібно було бути слухняною і зручною ("вона боїться його як вогня"). а зараз. а зараз вже похуй на все. я спорила з мамою та грубила батьку (оо їм це не подобалось)
(4/9)
в п'ятнадцять років я знаходила в собі агресію. колись потрібно було бути слухняною і зручною ("вона боїться його як вогня"). а зараз. а зараз вже похуй на все. я спорила з мамою та грубила батьку (оо їм це не подобалось)
(4/9)
(3/9)
(3/9)
а що таке відчуття?
що робити якщо ти не знаєш що справжнє а що ілюзія?
(2/9)
а що таке відчуття?
що робити якщо ти не знаєш що справжнє а що ілюзія?
(2/9)
краще взагалі не виходити з дому
.бо живою ти вже не повернешся
(9/9)
краще взагалі не виходити з дому
.бо живою ти вже не повернешся
(9/9)
<ці істоти дуже рідко вбивають. та вони роблять дещо погірше смерті>
<коли воно закінчує, то просто залишає людину валялися на землі>
<фізично
живою>
<але дуже мало хто після такого може жити>
і тому,
(8/9)
<ці істоти дуже рідко вбивають. та вони роблять дещо погірше смерті>
<коли воно закінчує, то просто залишає людину валялися на землі>
<фізично
живою>
<але дуже мало хто після такого може жити>
і тому,
(8/9)
(7/9)
(7/9)
тому Рія виходить з дому. йде по знайомій стежці: тут на ліво, потім на право, і знову на ліво - тут ніхто ніколи не ходить. точніше дівчина нікого не бачила на цьому богом забутому маршруту.
але
(6/9)
тому Рія виходить з дому. йде по знайомій стежці: тут на ліво, потім на право, і знову на ліво - тут ніхто ніколи не ходить. точніше дівчина нікого не бачила на цьому богом забутому маршруту.
але
(6/9)
ці слова витягають страх. маленькими ниточками, які заплітаються в тугий ком.
(можливо і справді не треба?)
(5/9)
ці слова витягають страх. маленькими ниточками, які заплітаються в тугий ком.
(можливо і справді не треба?)
(5/9)
їй говорять "сильно доросла чи що?"
їй говорять "якщо щось станеться, не приходь плакатись"
(4/9)
їй говорять "сильно доросла чи що?"
їй говорять "якщо щось станеться, не приходь плакатись"
(4/9)
ха
хотіли б ми всі такими бути.
але звісно це не правда. точно не в цьому світі
так, це не правда. та коли кого це хвилювало.?
тому Рія виходить з дому. виходить з дому після заходу сонця.
(3/9)
ха
хотіли б ми всі такими бути.
але звісно це не правда. точно не в цьому світі
так, це не правда. та коли кого це хвилювало.?
тому Рія виходить з дому. виходить з дому після заходу сонця.
(3/9)
в очах не побачиш нічого людського, тож краще їх обійди>
коли сідає сонце
маленьким дівчатам краще не виходити з дому.
але
Рія
вже давно
не маленька
(2/9)
в очах не побачиш нічого людського, тож краще їх обійди>
коли сідає сонце
маленьким дівчатам краще не виходити з дому.
але
Рія
вже давно
не маленька
(2/9)