Насправді далі зрозуміло буде чому так (шоб не спойлерить)

І обидві штуки я не зможу купить + їй буде дискомфортно

Теоретично я могла б нити на зачиненці але зачиненка існує для гірших речей

Сенкс год вона сюди не заходить і я можу нити про це

Тут є контекст але я його не скажу (не дай бог дехто побачить і складе два плюс два)

Єдине хороше в ньому це арти

І з жахастиками це найбільш цікаво

Спгс це як збирати сірий кубик рубіка ти не знаєш чи ти дійсно зробив все як треба чи ні але ти зможеш зробити цікавий висновок новий погляд і він навіть може дуже добре вписуватись в контекст того що ти аналізуєш (питаєшся)

Мені навіть здавалось що деякі х них Джюнджі-сенсей малював від цікавості «а що станеться якщо»
Це цікаво просто слідкувати що зробить цей монстр в різних обставинах що спричинить чи матиме це кінець і який?
А якщо включити спгс стає ще веселіше

Колись я хотіла прочитати Томіе (ще до її виходу у Мальопусів) але мене дратувало що гам ніколи не скажуть що вона таке
Зараз мені дійсно сподобалась ця манґа бо я читала її з думкою що Томіе це певна метафора і через це кожна оповідь була цікавою

Цей монстр може бути всім — але не особистістю як головні герої
Він метафора оживлення страхів попередження та хоч галюцинація але йому не потрібно те що й іншим персонажам
Монстру достатньо просто існувати і спричинювати сюжет а від тим як саме він це робить автор передає сенс