Сьогодні Азірафель (буквально на цей день, або трошечки більше) здатен визнати, що сторона в них все ж одна.

але насправді він задоволений витівкою, якщо демони взагалі бувають задоволеними.

Янгол не коментує, але продовжує посміхатися, п'є свій солодкий горячий шоколад в до смішного помпезній футболці з маркою і кораблем.

- Ні, - каже Кроулі, і скло його окуляр відблискує в світі теплих жовтих ламп так, ніби блиснули самі очі, так швидко він повертається до янгола, - маштабне аномальне явище. Електромагнітні бурі. П'ять ТУ-95МС заблукали в повітрі.

Кроулі робить вигляд, що це для нього навіть трохи нудно,

бо кому ще у всьому світі можна похвалитися Дивами, якщо вони погані за всіма божими законами, і правильні одночасно?) І Азірафель м'яко посміхається, каже:

- Що ти вигадав на цей раз? Збій в системі протиповітряної оборони ворога? Чи ще один безпілотник?

Янгол сідає поруч, в нього в руках горячий шоколад, окрім шоколаду він пахне Карпатами і свіжістю.

- То як твої справи? Виконуєш свої демонічні задачі?

- Ну якщо так можна сказати, - неохоче каже демон. (Насправді дуже він хоче, щоб янгол розпитав більше,

навіть якщо це українці (вони самі схожі на демонят в своїй праведній ненависті, і ця ненависть викликає нерозуміння. Ненависть не може бути праведною, правильною. Чи може?)

Сідає, зі своєю несолодкою, міцною з аромакави, закидує ноги на стіл.