прийшла сюди, щоб записати як в мене не було ні настрою, ні сил після поїздки до колишнього
при цьому біля нього мені так звично, хоча все ще дьоргає від повідомлень які приходять йому

ніби маю бути щасливою: є робота, дім.. а йдучи під снігом просто хочеться плакати 💔

здається, єдине що я навчилась в колишнього - це подавляти емоції 🙂 а потім мене накриває, коли гормони шалять

вчора чисто день був паршивий, але прогулянка в магазин хоч трохи допомогла ✨
сьогодні з новими силами буду шукати оголошення про кімнати у Львові і думати про контент для сторінки

сьогодні день чисто ревіти і лежати, бо нічого не хочеться 🥲
чи це холод так впливає, чи мене наздоганяють всі емоції які я подавляла, але не прикольно

знов нахлинули думки про колишнього і мої страхи, але стало легше від розуміння себе🥲

Знову цей прикол коли всі колишні одногрупники-друзі раптово почали одружуватися

Думала, нашо мені ще й скай, якщо мене ледве хватає на ті соц.мережі шо вже маю. А потім згадала що тут немає майже нікого з знайомих/родичів і т.д. 😏

записуйтесь на зйомки 😉

можливо буду тут писати про страждання/розбите серце, а потім кидати фоточки зі зйомок✨