після тижнів читання чогось посереднього або моментами класного, знайшла шедевр, де персонажі максимально канонічні, ідеальний сюжет, всього в міру, нема банальщини, текст здається «зрілим» і чуттєвим, кожна сторінка зачіпає щось всередині, і головне — тут 150к слів, щоб я вмирала від щастя до ранку
January 23, 2026 at 5:57 PM
після тижнів читання чогось посереднього або моментами класного, знайшла шедевр, де персонажі максимально канонічні, ідеальний сюжет, всього в міру, нема банальщини, текст здається «зрілим» і чуттєвим, кожна сторінка зачіпає щось всередині, і головне — тут 150к слів, щоб я вмирала від щастя до ранку
одна з трагедій мого життя це втрачати жіночу дружбу і загалом бачити як твоє жіноче оточення розпадається. не обовʼязково бути супер близькими, але дівчата поруч завжди дарували мені натхнення, турботу і незабутній досвід, нові перспективи. я хочу повернутись в цю бульбашку назавжди і мати цю опору
January 22, 2026 at 12:37 PM
одна з трагедій мого життя це втрачати жіночу дружбу і загалом бачити як твоє жіноче оточення розпадається. не обовʼязково бути супер близькими, але дівчата поруч завжди дарували мені натхнення, турботу і незабутній досвід, нові перспективи. я хочу повернутись в цю бульбашку назавжди і мати цю опору
моя зона комфорту це горори та дарк фентезі фільми 80-х. і я обожнюю коли читаю про традиції персонажів, де вони часто дивляться разом кіно і мають локальні жарти стосовно цього, бо тоді мій власний досвід перегляду кіно здається більш значимим, наче без романтизації всі дії втрачають шарм
January 22, 2026 at 10:30 AM
моя зона комфорту це горори та дарк фентезі фільми 80-х. і я обожнюю коли читаю про традиції персонажів, де вони часто дивляться разом кіно і мають локальні жарти стосовно цього, бо тоді мій власний досвід перегляду кіно здається більш значимим, наче без романтизації всі дії втрачають шарм
спеціально шукаю фф де майк вбивається і страждає, і дратуюсь коли вілл швидко його пробачає, але як тільки майку починає боліти, я одразу його жалію і плачу, бо він завжди страждає з причин, через які страждаю я, і його страх вразливості та внутрішні блоки дзеркалять мене на всіх можливих рівнях
January 21, 2026 at 11:34 AM
спеціально шукаю фф де майк вбивається і страждає, і дратуюсь коли вілл швидко його пробачає, але як тільки майку починає боліти, я одразу його жалію і плачу, бо він завжди страждає з причин, через які страждаю я, і його страх вразливості та внутрішні блоки дзеркалять мене на всіх можливих рівнях
посилка їхала по області і мала бути сьогодні, буквально прямий маршрут, але нп додала якогось хера в маршрут київ, до якого 10 годин дороги, і змінила час доставки на завтра. що бляха відбувається, посилка буквально їде з сусіднього міста!
January 21, 2026 at 9:27 AM
посилка їхала по області і мала бути сьогодні, буквально прямий маршрут, але нп додала якогось хера в маршрут київ, до якого 10 годин дороги, і змінила час доставки на завтра. що бляха відбувається, посилка буквально їде з сусіднього міста!
проста, але неймовірна історія з точки зору сторітелінгу. останні пів години змушують прилипнути до екрану і затримати подих, щоб без слів та голосної музики пережити out of body experience
January 19, 2026 at 8:41 AM
проста, але неймовірна історія з точки зору сторітелінгу. останні пів години змушують прилипнути до екрану і затримати подих, щоб без слів та голосної музики пережити out of body experience
ненавиджу це доросле життя, коли у всіх графік, плани, нема грошей, не ті пріоритети, нема часу, не ті цінності, і ти іноді думаєш нащо взагалі люди людям, коли підтримувати спілкування так тяжко, а те що тобі треба (спонтанність) вічно недоступне. жодної людини, з якою б стався метч саме у цьому
January 17, 2026 at 6:21 PM
ненавиджу це доросле життя, коли у всіх графік, плани, нема грошей, не ті пріоритети, нема часу, не ті цінності, і ти іноді думаєш нащо взагалі люди людям, коли підтримувати спілкування так тяжко, а те що тобі треба (спонтанність) вічно недоступне. жодної людини, з якою б стався метч саме у цьому
моя форма медитації це слухати музику. не на фоні, не під час читання чи в дорозі. сидіти і слухати. я наче знову стаю людиною, а не компʼютерним файлом з купою спаму
January 17, 2026 at 5:32 PM
моя форма медитації це слухати музику. не на фоні, не під час читання чи в дорозі. сидіти і слухати. я наче знову стаю людиною, а не компʼютерним файлом з купою спаму
історії, де в одного персонажа є всі можливості здійснювати мрії та рухатись вперед, а другий виріс в умовах які змушують його лишатись позаду, тож він спонукає першого ловити всі можливості та ніколи не озиратись назад, знаючи що це розʼєднає їх назавжди
January 17, 2026 at 3:49 PM
історії, де в одного персонажа є всі можливості здійснювати мрії та рухатись вперед, а другий виріс в умовах які змушують його лишатись позаду, тож він спонукає першого ловити всі можливості та ніколи не озиратись назад, знаючи що це розʼєднає їх назавжди
вперше дивлюсь stand by me, фільм який завжди відклала, бо ридаю над фільмами про дружбу, але зараз маю фіксацію на фільмах 80-х. перші хвилини і тут я чую рокен робін. ох шіт…
January 17, 2026 at 3:11 PM
вперше дивлюсь stand by me, фільм який завжди відклала, бо ридаю над фільмами про дружбу, але зараз маю фіксацію на фільмах 80-х. перші хвилини і тут я чую рокен робін. ох шіт…
згадую що маю уникаючий тип привʼязаності щоразу як читаю інтенсивні діалоги та сварки, які ранять персонажів і ЩОРАЗУ в голові кричу «ну чому ти просто не підеш, де твоя гордість, чому ти намагаєшся в діалог, іди, просто йди і нехай той страждає».
я ненавиджу говорити про почуття, лише писати
January 17, 2026 at 2:19 PM
згадую що маю уникаючий тип привʼязаності щоразу як читаю інтенсивні діалоги та сварки, які ранять персонажів і ЩОРАЗУ в голові кричу «ну чому ти просто не підеш, де твоя гордість, чому ти намагаєшся в діалог, іди, просто йди і нехай той страждає».
я маю a soft spot for джонатан баєрс в усіх байлер фф, тому що його стосунки з віллом нагадують мені стосунки з сестрою та наше дитинство, і це забавно, бо вона повністю по характеру як вілл, а у мене багато спільного з джонатаном, як кіно, музика, травма і «я вмру, але захищу молодшого сіблінга»
January 17, 2026 at 9:25 AM
я маю a soft spot for джонатан баєрс в усіх байлер фф, тому що його стосунки з віллом нагадують мені стосунки з сестрою та наше дитинство, і це забавно, бо вона повністю по характеру як вілл, а у мене багато спільного з джонатаном, як кіно, музика, травма і «я вмру, але захищу молодшого сіблінга»
цікаво чи здійсниться колись моє бажання потрапити на крутезну вечірку/в клуб з кіношним вайбом вампірських сцен щоб потусити під депеш мод і відірватись за все своє життя
January 16, 2026 at 5:48 PM
цікаво чи здійсниться колись моє бажання потрапити на крутезну вечірку/в клуб з кіношним вайбом вампірських сцен щоб потусити під депеш мод і відірватись за все своє життя