Поїхали - 1 лайк - одна улюблена книга і пару слів про неї.
(І так, хвалюся, що вчора закрила цьогорічний книжковий виклик)

Моє вперше: сьогодні подарувала дві вже прочитаних книжки місцевій бібліотеці.

Коли мені попадається щасливий квиток у трамваї, я одразу знаю, що день буде важким.
Кожного разу! Я спочатку думала, що співпадіння, але ні. Весь день ганяю, на мене кричать і мало що зроблено.
Схоже, що Всесвіт мене попереджає цими квиточками.

Вчора було таке гарне небо. Хмари були чарівні, хотілось лягти на землю і розглядати їх годину чи дві.
З кожним днем все більше і більше розумію Шікамару.

Думала, що після закінчення університету більше ніколи не відчую себе найтупішою істотою у всесвіті.
Так наївно.

Третій день плачу на роботі від стресу. Скоріше б цей тиждень вже закінчився.

Цей момент коли не бачу я дороги
А навкруги розсипані тривоги
Чи то мої чи інший загубив
Пройти мені б не трапивши на них
Та не можливо те, я знаю
Хоча надії все ж не полишаю
І мчу зібравши їх усіх

Що подивитись, почитати, послухати про кримськотатарську мову, історію та культуру:

t.me/qirimlia

t.me/qirim_bademi

t.me/esqiqi

www.instagram.com/crimeantatar...

www.instagram.com/marifet.qiri...

www.instagram.com/alem_ornek?i...

www.instagram.com/qirimailesi?...

youtube.com/@tilimaudio1...