Це нормальний ефект, якщо хочеться критикувати та іронічно цитувати кожне речення? Рівень невігластва, до речі, феноменальний, бо знову Розамунд Пайк грала тільки в Gone girl (характеристика, яку вона ненавидить), а "Талановитий містер Ріплі" – це в нас тільки фільм. ))

А де почитати цей геніальний відгук?)

У десятку.

Шкода, що сюди не можна записувати голосові подкасти.

Як я люблю спостерігати за вашими дейтінґ історіями. ))

Стасю, я теж психанула:

Абсолютно: я практично завжди пересвідчуюсь, чи доїхали мої подруги додому або дійшли, бо часи бентежні, а чоловіки бувають дикі. Це вже якийсь тотальний мінімум: кидайте їх у пилозборник та забувайте.

Як квірній людині, особливо весело спостерігати за такими емоційно незрілими гетеро-суб'єктами, тому вайбіть, будь ласка, і будемо хехекати разом. ))

Як кажуть, драму не люблю, але за чужою драмою спостерігати завжди цікаво.

Абсолютно, Стасю: найіронічніше, що кожного разу, коли щось усе-таки виходить, хочеться постійно списувати це на випадковість, усмішку фортуни, фазу місяця, сонячне затемнення, бо як інакше такій нездарі при такій тривозі вдалося щось зробити? Тільки з надприродною допомогою, звісно.

Тепер усвідомлюю, чому народилась саме у листопаді.

Типові стосунки чоловік-машина: стрейтові чоловіки точно часто більше люблять ластівочку, ніж дружину. ))

Чоловіки та автомобілі – це окремий ще не досліджений дискурс любови та ненависти: Латур був би у захваті від такого переплетення з об'єктом.

Мерсі: можливо, приготую якось, якщо доживу. )

А можете підказати ваш улюблений рецепт?