Здоровий, впевнений, хижий. Щур. Ні, не родич Міши, той з кацапської родини, а це одразу видно - українець: тільки оком блимнув, як за три метри приг і мала падлюка вже в зубах тріпихається. Дали ім'я Ігор. Через пару діб, а він приходить суто вночі, привів подругу, а згодом і друзів.👇

2/4
У книзі, окрім щоденника, є ще передмова Вікторії Амеліної, яка знайшла щоденник в землі, і говорила, що вона наче в середині нового Розтріляного відродження. І все це читати і знати — це біль. Але водночас це те, без чого не може бути майбутнього. Це пам’ять.