Створюю сторіз та дописи для сторінок різних брендів. І, apparently, один з них намагається вижерти мізки і знищити в мені абсолютно все хороше 🙃

А такі гарні сторіз були! І все дарма...

З кожною новою правкою думаю про те, що треба припиняти хоч якось старатися з цим проектом - хоч не так шкода буде власноруч партачити сторіз Бо Їй ТаК хОчЕтЬсЯ

З хорошого: зарплата наступного тижня
З ще кращого: подруга точно буде в захваті 🥰

А взагалі бережіть свою спину і за можливості не економте на матраці. Хребет вам подякує і буде робити суттєво менше проблем.

Боюсь дожити до часів, коли мій хребет буде вийобуватись на інші матраци лише по причині "недостатньо дорогий" 😖

Анегдот у тому, що це був, по суті, останній день нашої співпраці😳

Типу, в останню путь пішла показавши всім нам наскільки вона може бути дотошною...

А тепер, після цього невеличкого ланцюжка з жалюгідного ниття, Айвена іде вносити останні правки і збиратись.

Бо манало життє те, чого я хочу. Вкотре.

Я не можу надавати моральну підтримку і мало не на стіну починаю дертися, коли зі мною діляться болями. Не тому, що більше не люблю людей з мого оточення - я просто не вивожу. Не можу вивозити.

Я дуже втомилась.

Я неймовірно сильно псую настрій усім, хто дотичний до мене у позаробочий час, і мені так шкода.

Якби ж у мене було хоч трошки внутрішніх сил, я б цього не допустила.

Пробачте