Нарешті собес. От зараз почнеться, запишу його собі, бо впевнений шо завалю, але для треніровки треба розуміти де плаваю.

Це якийсь піздос. Помінки-свадьба-помінкі. Мені взагалі здається що я тупо перестаю бути емпатичним.
А ще в мене тупориліша відмазка чому я не ходжу на все це. Бо в мене нема костюма(а не тому що я хочу памьятати їх живими).

У мого брата свадьба. Вони зробили відео звьязок щоб я хоч так побачив. Але коли вся сімья встала в коло щоб обійнятися, а я лише спостеригав, мене розьїбало.

Для мене їжа стала функцією. Я більше не вигадую чогоб такого приготувати та спробувати. Тількі найпростійші рецепти, щоб не голодать, та швидко робить. Мене це трошкі пригнічує.

Starfield - хуіта. Пройшов мейн квест. Тод Говард підор. Сюжет говно. Раджу усім хто хоче залипати в цю гру, спочатку її пройти, а потім вже починати грати (будувати авонпости, кораблі, проходити побочкі). Я так і буду робити, бо грати ще хочу, але нікому не раджу в це грати. Це для беседкодрочерів.

Мені потрібні друзі, щоб пройти Baldur's Gate злим шляхом і саме повною пачкою. Щоб всі відкрили своє темне, а ще подивитися як гра з цим впорається

Тут можна писати що твітер все більше мені нагадує фейсбук по якімось інтрігам, вратопостам, та хейту?
Щось я дуже вже далеко відь цього, і взагалі не цікаво.